Землеробство, селянство як об’єкт вивчення представниками цивілізаційного підходу: закордонна наукова думка
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета статті — розкрити розуміння класиками цивілізаційного підходу появу землеробства, селянства.
Наукова новизна полягає у тому, що поява землеробства і селянство у висвітленні О. Шпенглера, Дж. Бернала,
Ж. Кондорса, В. Чайлда, Д. Торнера стали предметом спеціального наукового вивчення.
Висновки. Класики цивілізаційного підходу результати неолітичної революції: появу землеробства і селянства, —
розуміють як посутній фактор планетарного розвитку людства. Селянство, відповідно до результатів їхніх дослі-
джень, є первинною основою власне людської цивілізації. Воно окремішнє, якісно відмінне від мисливської, скотарської,
міської культур. Це інший тип культури, тісно пов’язаний з культурою обробітку землі.
Зміни, що зазнало людство від результатів неолітичної революції, які спричинили перетворення у когнітивній
функції людського мозку, ускладнення соціальних відносин, віднайдення нових технік і технологій забезпечення жит-
тєдіяльності тощо, засвідчують цивілізаційну значущість селянства і землеробства
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Afanasev, V. (2005) Istoricheskaya sotsiologiya Danilevskogo, Shpenglera i Sorokina. [Historical Sotsiology of
Danilevskogo, Shpenglera i Sorokina] Sotsiologicheskie issledovaniya. [Sotsiological Research]. [in Russian].
Bernal, Dzh. (1956) Nauka v istorii obshchestva. [Science in the History of Society] Mockva. [in Russian].
Chaild, G. Rastsvet i padenie drevnikh tsivilizatsii. Dalekoe proshloe chelovechestva [The Rise and Fall of
Ancient Socialists. The distant past of mankind] Retrieved from http://loveread.ec/contents.php?id=75989 [in
Russian].
Childe, V. (1936) Man Makes Himself. London, 1936. [in English]
Honcharevskyi, V. (2011) Tsyvilizatsiinyi pidkhid do istorii: suchasnyi ukrainskyi dosvid (1991-2009). [Civilizational
approach to history: modern Ukrainian experience (1991–2009)] Kyiv: Lohos. [in Ukrainian].
Ivanhorodskyi, K. (2006) Selianstvo Poludnevoi Kyivshchyny v KhVI — seredyni XVII st. (Studii z etnosotsialnoi
istorii). [Peasantry of the Southern Kyiv Region in the 16th — mid-17th centuries. (Studies in ethnosocial
history)] Cherkasy. [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. (2022) Ukrainska istoriohrafiia na perelomi: vid metodolohichnoho monizmu do yevropeiskykh
oriientyriv. [Ukrainian historiography at a turning point: from methodological monism to European landmarks]
Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].
Kondorse, Zh. (1936) Eskiz istoricheskoi kartini progressa chelovecheskogo razuma. [Sketches of Historical
Maps of the Progress of Human Reason]. Mockva. [in Russian].
Kornovenko, & Morozov, A. (2023) Ahrarna istoriia Ukrainy: tsyvilizatsiinyi pidkhid. [Agrarian history of
Ukraine: a civilizational approach] Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Istorychni nauky». [Bulletin of
Cherkasy University. Series “Historical Sciences”], 1, 19–34. [in Ukrainian].
Salata, O. (2016) Tsyvilizatsiinyi pidkhid u vykladanni istorii: vid naukovoi kontseptsii do shkilnoi audytorii.
[Civilizational approach in teaching history: from scientific concept to school audience] Zbirnyk
naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. H.S. Skovorody Seriia «Istoriia
ta heohrafiia». [Collection of scientific works of Kharkiv National Pedagogical University named after
G. S. Skovoroda Series “History and Geography”], 53, 144–151. [in Ukrainian].
Shpengler, O. (1998) Zakat Yevropi. Ocherki morfologii mirovoi istorii. [The sunset of Europe. Essays on the
morphology of world history] Mockva, 2. [in Russian].
Toinbi, A. (2003) Tsivilizatsiya pered sudom istorii: Sbornik. [Socialization before Sudom History: Sbornik]
Mockva: Airis-press. [in Russian].