Феноменологія українського селянства в умовах совєтської модернізації: проблема екзекутивних кіл

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

пдф
Опубліковано: Jun 30, 2025
DOI: https://doi.org/10.31651/2413-8142-2025-34-Prysiazhniuk
Ключові слова:
традиційне суспільство, селянство, колективізація, екзекутивність (екзекутивні кола), феноме- нологія, УСРР/УРСР, більшовизм.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Юрій Присяжнюк
еркаський національний університет імені Богдана Хмельницького
https://orcid.org/0000-0001-8324-4681

Анотація

Анотація. Метою статті є поглибити наукові знання про причини, характер «протікання» та наслідки совєт-
ської (сталінської) модернізації українського села, використавши для цього чинник феноменології.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у врахуванні ключових характеристик селянської менталь-
ності при аналізі складних процесів модернізації совєтського (періоду сталінщини) села. Серед цих характеристик
автор виділяє жіноче начало в ментальності, яке в історичних процесах формування мислення та поведінки людей
постає як феномен виконавчих кіл. Зрештою, у 1920–1930-х рр. українські селяни швидко ставали совєтськими людь-
ми (колгоспниками), при цьому їхня «подвійна ідентичність» означала збереження екзекутивних (феміністичних) кіл,
які не були зруйновані більшовицькою владою. За сприятливих умов ці кола не лише дозволяли зберегти українську
ідентичність, а й сприяли її утвердженню.
Методологічною основою розвідки є міждисциплінарний підхід, що в цьому випадку передбачає більш продук-
тивне використання теоретичних засад культурно-історичного синтезу для з’ясування ментальних аспектів соціаль-
них дій українських селян в умовах совєтської модернізації.
Висновки. Партійна номенклатура, яка з утвердженням в Україні більшовицького режиму отримала реальну
владу й виступила ініціатором, організатором та виконавцем історично назрілих процесів модернізації селянства,
була для нього чужою. У 1920-х–1930-х рр. саме вона інтенсивно руйнувала основи усталеного традиційного суспіль-
ства. Робила це настільки радикально й водночас завуальовано, що нерідко складно було відрізнити декларовані зміни
прогресивного (модерного) спрямування від методів «високого модернізму», з його потребою підганяти реальність
під ідеологічну абстракцію, також з екстремізмом, жорстокістю. На цьому складному процесі позначався вплив
притаманного селянству, хоча й малопомітного сучасниками внутрішнього (латентного) світу. До його системних
ознак належала екзекутивність (екзекутивні кола), що разом із іншими ментальними феноменами визначали траєк-
торію існування та виживання українців як самобутнього сільського соціуму в екстремальних умовах. Синтезовано з
іншими системними ознаками вона «унормовувала» відносини з більшовиками, їхньою політикою, хоча історично цей
своєрідний компроміс не міг тривати довго.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Присяжнюк, Ю. (2025). Феноменологія українського селянства в умовах совєтської модернізації: проблема екзекутивних кіл. Український селянин, (34). https://doi.org/10.31651/2413-8142-2025-34-Prysiazhniuk
Номер
№ 34 (2025)
Розділ
Методологія, історіографія та джерелознавство аграрної історії
Біографія автора

Юрій Присяжнюк, еркаський національний університет імені Богдана Хмельницького

доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м.Черкаси, Україна
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8324-4681
e-mail: yu-prysyazhnyuk@ukr.net

Посилання

«Nezruchnyi klas» u modernizatsiinykh proiektakh (2010). Ukraina moderna (Bezmezhne selo). [«Inconvenient

Class» in Modernization Projects. Modern Ukraine (Boundless village)]. Kyiv. 6, 9–44. [in Ukrainian].

Donchenko, O., Romanenko, Yu. (2001). Archetypy soctsialnoho zhyttia і polityka. (Hlybynni rehuliatyvy

psychopolitychnoho povsiakdennia). [Archetypes of social life and politics (Deep regulations of psychopolitical

everyday life)]. Kyiv : Lybid [in Ukrainian].

Graziosi, А. (2004–2005). The Soviet 1931–1933 Famines and the Ukrainian Holodomor : Is a New

Interpretation Possible, and What Would Its Consequences Be? Harvard Ukrainian Studies. 27, 1/4, 97–115. [in

English].

Hoichenko, D. (2012). Krasnyy apokalipsis : skvoz raskulachivaniye i golodomor: memuaryi svidyetyelya

[Red apocalypse : through dekulakization and Holodomor: memoirs of a witness]. Kyiv : A-BA-BA-HA-LAMA-

HA. [in Russian].

Istoriografiia ukrainskoi etnomentalnosti (2021). V. B. Antonovych : istoriosofski narysy [Historiography

of Ukrainian ethno-mentality: V. B. Antonovych: historiosophical essays]. Kyiv : Vyshcha shkola. [in Ukrainian].

Radianska modernizatsiia [Soviet modernizatio]. Retrieved from https://vseosvita.ua/library/embed/

x-e805.docx.html (data zvernennia : 12.03.2025). [in Ukrainian].

Stradnyky na svoii zemli (2013). Spohady Lidy Prysiazhniuk riznykh rokiv [Sufferers in their own land.

Memories of Lida Prysyazhnyuk from different years]. Cherkasy. Vertykal. [in Ukrainian].

Tradytsiine suspilstva ta etapy yoho rozvytku. [Traditional society and stages of its development]. Retrieved

from https://studfile.net/preview/16481072/page:33/ (data zvernennia : 29.03.2025). [in Ukrainian].

Tymoshyk, M. (2017). Selo : 2. 2. Trudnyi shliakh vidmoskovlennia [Village : In 2 volumes. 2 : The difficult

path of de-Moscowization]. Kyiv : Yaroslaviv Val. [in Ukrainian].

Vsetecka, J. (2021). Toward a Social History of the Holodomor and its Aftermath: Famine Survivor Testimonies

in the Archive of the US Commission on the Ukraine Famine. Ukraina Moderna. 30–31, 59–79. [in English].

Weber, M. (2018). Protestantska etyka і dukh kapitalizmu. [The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism].

Kyiv : Osnovu [in Ukrainian].

Wilson, A. (2004). Ukraintsi : nespodivana natsiia. [The Ukrainians : Unexpected Nation]. Кyiv : К.І.S.

[in Ukrainian].