Концептуальні засади історико-краєзнавчих досліджень в Україні (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета статті полягає в аналізі концептуальних засад історико-краєзнавчої діяльності в Україні
другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Мета досягається шляхом розкриття місця статистичних органів у
розвитку краєзнавчих досліджень і внеску ключових науковців та краєзнавців у формування методологічної бази та
концептуальних засад дослідження регіональної історії.
Наукова новизна дослідження полягає в комплексному розкритті взаємозв’язку між становленням історичного
краєзнавства України у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. та діяльністю статистичних органів на тлі
національного відродження, які функціонували не лише як адміністративні установи, а й як наукові центри. Впер-
ше систематизовано роль українських губернських та земських статистичних органів у розвитку краєзнавства та
формування наукових концепцій дослідження локальної історії, етнографії та демографії. Окреслено внесок визначних
науковців, зокрема В. Антоновича, М. Костомарова та М. Грушевського, у формування методологічних підходів до
регіональних студій.
Методологія. Дослідження ґрунтується на історико-аналітичному, компаративному та міждисциплінарному
підходах. Використано метод історичної реконструкції для аналізу діяльності статистичних органів, а також
структурно-функціональний підхід для вивчення їхнього внеску у розвиток історико-краєзнавчих студій. Контент-
аналіз публікацій та архівних джерел дозволяє простежити специфіку краєзнавчої діяльності в контексті імперської
політики русифікації.
Висновки. Статистичні органи України другої половини ХІХ — початку ХХ ст. відіграли унікальну роль у роз-
витку історико-краєзнавчих досліджень, інтегруючи адміністративну, наукову та освітню функції. На відміну від
подібних установ у Російській імперії, українські губернські комітети стали частиною національного відродження,
розробили спеціалізовані програми збору даних та публікували наукові історико-краєзнавчі матеріали. Вони спри-
яли систематизації знань про локальну історію, що в умовах імперських утисків набувало особливого значення для
збереження національної ідентичності. Діяльність статистичних органів і науковців-краєзнавців стала важливим
чинником розвитку української історіографії та заклала основи регіональних досліджень, які отримали подальший
розвиток у ХХ ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Bazhenov, L. (1996). Stanovlennia i rozvytok istorychnoho kraieznavstva Pravoberezhnoi Ukrainy (kinets
XVIII — pershi desiatyrichchia XX st.). [Formation and development of historical local lore of Right-Bank
Ukraine (late 18th — early 20th centuries)]. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut istorii Ukrainy. [in
Ukrainian].
Bondarenko, H. (2011). Teoretychni ta metodolohichni problemy istorychnoho kraieznavstva. [Theoretical
and methodological problems of historical local lore]. Kraieznavstvo. [Local History], 3, 23–29. ISSN
–5250. [in Ukrainian].
Buhrij, V. (2014). Stanovlennia naukovykh zasad istorychnoho kraieznavstva v Ukraini (druha polovyna
XIX — pochatok XX st.). [Formation of scientific principles of historical local lore in Ukraine (second half of the
th-early 20th centuries)]. Sums’kyi istoryko-arkhivnyi zhurnal. [Sumy Historical and Archival Journal], 23, 15.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Siaj_2014_23_4. [in Ukrainian].
Drozdova, O. (2001). Vydannia Statystychnoho biuro Poltavskoho hubernskoho zemstva yak dzherelo
kraieznavchykh vidomostei. [Publications of the Statistical Bureau of the Poltava Provincial Zemstvo as a source
of local lore information]. Bibliotechna planeta. [Library Planet], 1, 35–36. [in Ukrainian].
Havryliv, B. (1996). Rozvytok ukrainskoho istorychnoho kraieznavstva na Prykarpatti (XIX — pochatok
XX st.). [Development of Ukrainian historical local lore in Prykarpattia (19th-early 20th centuries)]. Chernivetskyi
derzhavnyi universytet im. Yu. Fedkovycha. [in Ukrainian].
Krylova, A. (2010). Zemski statystychni publikatsii yak dzherelo doslidzhennia zemlevolodinnia etnichnykh
ta sotsialnykh hrup Pivnichnoho Priazov’ia. [Zemstvo statistical publications as a source for studying
land ownership of ethnic and social groups of Northern Azov region]. Naukovі pratsі іstorychnoho fakultetu
Zaporіzkoho derzhavnoho unіversytetu. [Scientific Papers of the Faculty of History of Zaporizhzhia State University],
XXVIII, 446–451. [in Ukrainian].
Liansberh, O. (2006). Z istorii pamiatnykh knyzhok Khersonskoi hubernii: yak ryznovyd dovidkovo-bibliohrafichnoi
literatury ta dzherelo kraieznavchykh znan. [From the history of memorial books of Kherson province:
as a type of reference and bibliographic literature and a source of local history knowledge]. Bibliotechna
planeta. [Library Planet], 1, 26–28. [in Ukrainian].
Makiienko, O. A. (2005). Oleksandr Rusov — orhanizator zems’koi statystyky v Khersons’kii hubernii.
[Oleksandr Rusov — organizer of zemstvo statistics in Kherson province]. Ukraina soborna. [United Ukraine],
(III), 115–125. [in Ukrainian].
Makiienko, O. A. (2007). Diiaci Khersonskoho zemstva: Oleksandr Oleksandrovych Rusov. [Figures of
Kherson Zemstvo: Oleksandr Oleksandrovych Rusov]. Pivdennyi arkhiv. Istorychni nauky. [Southern Archive.
Historical Sciences], 26, 191–192. [in Ukrainian].
Poiedynok, M. S. (2015). Statystychni roboty Poltavskoi ta Kharkivskoi hubernskykh zems’kykh uprav
dlia rozvytku ahronomichnykh doslidzhen (kinets XIX — pochatok XX st.). [Statistical works of Poltava and
Kharkiv provincial zemstvo administrations for the development of agronomic research (late 19th — early 20th
centuries)]. Visnyk ahrarnoi istorii. [Bulletin of Agrarian History], 11–12, 250–254. [in Ukrainian].
Reient, O. (2017). Naukovometodolohichni zasady suchasnoho kraieznavstva. [Scientific and methodological
principles of modern local history]. Kraieznavstvo. [Local History], 1–2, 21. http://resource.history.org.
ua/publ/kraeznavstvo. [in Ukrainian].
Sbornik statisticheskikh svedeniy po Yekaterinoslavskoy gubernii. Tom 2. Bakhmutsky uezd. (1886).
[Collection of Statistical Data on the Yekaterinoslav Province. Vol. 2. Bakhmut County]. Ekaterinoslav: Tipografiya
Ya. M. Chauskogo. [in Russian].
Slobozhanina, N. (2008). Istoryko-etnohrafichni publikatsii u periodychnykh vydanniakh Chernihivskoho
hubernskoho statystychnoho komitetu druhoi polovyny XIX st. [Historical and ethnographic publications
in periodicals of the Chernihiv provincial statistical committee in the second half of the 19th century]. Naukovyi
chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 6: Istorychni nauky.
[Scientific Journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Series 6: Historical
Sciences], 6, 155. [in Ukrainian].
Terskyi, S. (2010). Istoriia arkheolohichnykh doslidzhen ta istorychnoho kraieznavstva Volyni: monohrafiia.
[History of archaeological research and historical local lore of Volhynia: monograph]. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho
universytetu “Lvivska politekhnika”. [in Ukrainian].
Totska, Zh. (2012). Rozvytok istorychnoho kraieznavstva na Chernihivshchyni v pershii polovyni XIX
st. [Development of historical local lore in Chernihiv region in the first half of the 19th century]. Chernihivskyi
natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni T. H. Shevchenka. [in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (2004). Istorychna rehionalistyka i kraieznavstvo: dialektyka spivvidnoshennia. [Historical
regionalism and local history: dialectics of correlation]. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini.
[Historical and Geographical Studies in Ukraine], 7, 29–47. http://resource.history.org.ua/publ/geo_2004_7_29.
[in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (1998). Rol M. S. Hrushevskoho u stanovlenni systemy rehionalno-istorychnykh doslidzhen
v Ukraini. [The role of M. S. Hrushevskyi in the formation of the system of regional-historical research in
Ukraine]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. [Ukrainian Historical Journal], 2, 92–94. [in Ukrainian].
Yarmoszyk, I. (1998). Stanovlennia istorychnoho kraieznavstva Volyni v XIX — na pochatku XX stolit.
[Formation of historical local lore of Volhynia in the 19th-early 20th centuries]. Zhytomyr: Volyn. [in Ukrainian].