Аграрна дипломатія України в умовах російської широкомасштабної агресії (2022–2025 рр.).
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. У статті комплексно досліджена аграрна дипломатія України саме в умовах широкомасштабної
війни Росії (2022–2025 рр.). Вперше проаналізовано, як аграрна дипломатія реагує на воєнні виклики: від адаптації
експортних стратегій до співпраці в рамках глобальних ініціатив (зокрема «зернової угоди»). Оцінено нову роль
України як постачальника продовольства під час кризи та її дипломатичні кроки в міжнародних організаціях
(ООН, ФАО, СОТ) для мобілізації допомоги та підтримки. Дослідження висвітлює сучасні геополітичні тренди –
взаємодію з країнами ЄС, США та глобального Півдня – у контексті аграрної дипломатії. Розглянуто суть аграрної
дипломатії як інструменту економічної зовнішньої політики і роль України на світовому аграрному ринку до війни та
виклики, з якими зіткнувся аграрний сектор після військової агресії. Особлива увага приділена Чорноморській зерновій
ініціативі, яка дозволила розблокувати експорт зерна та підтримати глобальну продовольчу безпеку. Обмірковано
позицію України в міжнародних організаціях (ООН, ФАО, СОТ). Зокрема, успішний перегляд торговельної політики
у СОТ 2025 р. та ініціативи України в ООН щодо продовольчої безпеки. Розглянуто геополітичні наслідки аграрної
дипломатії 2023–2025 рр., наприклад необхідність залучення країн глобального Півдня до світового продовольчого
порядку денного.
Методологія. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та критичному
підході, на загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Використання історичного підходу дозволило
комплексно розглянути прояви аграрної дипломатії України в умовах широкомасштабної війни рф проти України
(2022-2025 рр.) та проаналізувати, як аграрна дипломатія розвивається в умовах воєнного стану і адаптує свої
стратегії до викликів часу.
Висновки. Аналіз аграрної дипломатії України в умовах російської агресії 2022–2025 рр. показує її зростаючу
роль як інструменту економічної стратегії та національної безпеки. За період воєнного стану аграрна дипломатія
адаптувалася до нових реалій: з одного боку, захищає інтереси виробників і фермерів (шляхом державної підтримки,
спецрежимом для ПДВ та переговорів), з іншого – забезпечуючує виконання міжнародних зобов’язань України як
постачальника продовольства. Успіхи «зернової ініціативи» та активна участь українських офіційних осіб у
міжнародних організаціях (ООН, ФАО, СОТ) підтвердили вплив агросектору на глобальну продовольчу безпеку.
Геополітичні підсумки свідчать, що питання аграрного експорту стало одним із ключових у переговорах зі світовими
та регіональними партнерами. Зокрема, поглиблення співпраці з ЄС і США сприяло збереженню експортних
можливостей, а діалог з країнами глобального Півдня набув національного стратегічного значення. Подальший
розвиток аграрної дипломатії вимагатиме зміцнення спеціалізованих дипломатичних інститутів (наприклад,
аграрний аташе), синхронізації з МЗС і Міністерством аграрної політики та тісної координації з бізнесом для
просування української агропродукції на міжнародних ринках.
Таким чином, аграрна дипломатія України в умовах широкомасштабної агресії стала символом стійкості,
стратегічного мислення та гуманітарної відповідальності. Вона перетворила українське зерно не лише на
економічний, а й на дипломатичний інструмент, інструмент м’якої сили що рятує мільйони людей від голоду і зміцнює
світову солідарність з Україною.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Ahrarnyi sektor Ukrainy u 2023 rotsi: skladovi stiikosti, problemy ta perspektyvni zavdannia [Agrarian sector of Ukraine in 2023: components of resilience, problems and perspective tasks]. Natsionalnyi instytut
stratehichnykh doslidzhen. Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/ahrarnyy-sektor-ukrayiny-u-2023-rotsi-skladovi-stiykosti-problemy-ta. [in Ukrainian].
Balanutsa, O. (2022). Rodzynky dyplomatii [Highlights of diplomacy]. Dnipro: Seredniak T. K. [in
Ukrainian].
Bobrovytskyi, A., Bordilovska, O., Kolosova, V., Us, I., & Shyrokyi, H. (2024). Ahresiia RF proty
Ukrainy yak zahroza hlobalnii prodovolchii bezpetsi: analitychna dopovid [Russian aggression against Ukraine as
a threat to global food security: analytical report] (M. Palamarchuk, Ed.). Kyiv: NISD. [in Ukrainian].
General Assembly Adopts Resolution Addressing Global Food Crisis | Meetings Coverage and Press
Releases. Meetings Coverage and Press Releases | Meetings Coverage and Press Releases. URL: https://press.
un.org/en/2022/ga12421.doc.htm#:~:text=Amidst%20rising%20alarm%20about%20food,security%20crisis%20
through%20coordinated%20action [in English]
Hai-Nyzhnyk, P. (2025). Afrykanska heopolityka Kremlia: taktyka dezinformatsii i “zernovykh” manipuliatsii u stratehii vyzysku i kerovanoho khaosu [African geopolitics of the Kremlin: tactics of disinformation and
«grain» manipulations in the strategy of exploitation and controlled chaos]. Hileia, 203–204 (№1–2), 55–69. [in
Ukrainian].
Hoichuk, O. I. (2004). Prodovolcha bezpeka: teoriia, metodolohiia, problemy: avtoref. dys. na zdobuttia
nauk. stupenia dokt. ekon. nauk: spets. 08.07.02 «Ekonomika silskoho hospodarstva i APK» [Food security: theory, methodology, problems. Doctoral dissertation abstract]. Mykolaiv: Mykolaivskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet. [in Ukrainian].
Humennyi, V. D., & Muzyka, P. M. (2014). Stan prodovolchoi bezpeky naselennia Ukrainy na pochatku
tysiacholittia [The state of food security of the Ukrainian population at the beginning of the millennium]. Naukovyi
visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Hzhytskoho, 16(1),
–150. [in Ukrainian].
Koshkalda, I. V. (2015). Pytannia prodovolchoi bezpeky v konteksti mizhnarodnoi intehratsii ahrarnoho
sektoru ekonomiky Ukrainy [Issues of food security in the context of international integration of Ukraine’s agrarian sector]. In Suchasni problemy ta perspektyvy mizhnarodnoi intehratsii ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy:
materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 144–148). Kyiv. [in Ukrainian].
Ministerstvo ekonomiky Ukrainy [Ministry of Economy of Ukraine]. Retrieved from https://me.gov.
ua/News/Detail/0e054bdc-83b1-4a03-ba01-c6e9b96efffd?lang=uk-UA&title=OgliadTorgovelnoiPolitiki. [in
Ukrainian].
Mostova, A. (2019). Stratehichne zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Strategic support of
Ukraine’s food security]. Kharkiv: Vydavnytstvo «Tochka». [in Ukrainian].
Nadolenko, H. O. (2023). Dyplomatychni mekhanizmy zabezpechennia prodovolchoi bezpeky (v umovakh viiskovoho konfliktu) [Diplomatic mechanisms of ensuring food security in wartime conditions]. Vcheni
zapysky: zbirnyk naukovykh prats, (33), 323–335. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].
Poshyreni pytannia – Proiekt USAID Ekonomichna pidtrymka Ukrainy [Frequently asked questions –
USAID Economic Support Project]. Retrieved from https://era-ukraine.org.ua/frequently-asked-questions-ua/#:~:-
text=Проєкт%20USAID%20є%20одним%20із. [in Ukrainian].
Pryami zbytky ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy otsinyly v $10,3 mlrd – AgroTimes [Direct losses
of the agro-industrial complex of Ukraine estimated at $10.3 billion – AgroTimes]. AgroTimes. Retrieved from https://agrotimes.ua/agromarket/pryami-zbytky-agropromyslovogo-kompleksu-ukrayiny-oczinyly-v-103-mlrd/.
[in Ukrainian].
Sharov, O. M. (2019). Ekonomichna dyplomatiia: osnovy, problemy ta perspektyvy: monohrafiia [Economic diplomacy: foundations, problems, and prospects]. Kyiv: Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen.
[in Ukrainian].
Stratehiia rozvytku pidpryiemnytstva, kooperatsii ta ahropromyslovoi intehratsii v umovakh voiennoho
chasu ta povojennoho vidnovlennia ahrarnoi ekonomiky [Strategy of entrepreneurship development, cooperation
and agro-industrial integration in wartime and post-war recovery of agrarian economy] / Yu. O. Lupenko, M. Y.
Malik, O. H. Shpykuliak ta in. Kyiv: NNTs «IAE». 2022. [in Ukrainian].
Tsiurupa, M. (2007). Poniattia «m’iakoi syly» derzhavy ta osoblyvosti yii zastosuvannia v suchasnii
svitovii politytsi [The concept of «soft power» of the state and peculiarities of its application in modern world
politics]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy.
[Scientific Notes of the I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of
Ukraine.], 36, 41–49. [in Ukrainian].
U 2024 rotsi eksport ahroproduktsii do YeS zris na 11% [In 2024, agricultural exports to the EU increased
by 11%]. Diia.Biznes Start. Retrieved from https://business.diia.gov.ua/news/u-2024-rotsi-eksport-ahroproduktsii-do-yes-zris-na-11. [in Ukrainian].
Ukraine: Emergency and Early Recovery Response Plan 2025–2026. Year of publication 2025. Place of
publication Kyiv, Ukraine. URL: https://openknowledge.fao.org/items/9616d132-b487-41ed-a778-9ec2eb0689d0
[in English]