Селяни Наддніпрянщини першої третини ХХ ст.: перспективи й пастки формування національної ідентичності
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою статті є спроба поглибити студії модерної трансформації селянства Наддніпрянщини
першої третини ХХ ст., зокрема щодо формування в його свідомості національної ідентичності.
Наукова новизна результатів дослідження. Модернізація наддніпрянського села першої третини ХХ ст.
передбачала рефлексію його мешканців на відносно пришвидшене проникнення в їхній світ товарно-грошових відносин, але не лише їх. Синтез соціально-економічного та ментального на рівні повсякдення, зумовлених потребами часу
господарських устремлінь, поволі зміцнював глибинні засади національного пробудження. Проте селянство не було
спроможним самотужки зробити такий прорив у модерний світ. Враховуючи складність цих процесів, надзвичайно
розмаїту мозаїку соціокультурних взаємовпливів, автор зосередив увагу на формуванні національної ідентичності.
Погляд на неї крізь світ свідомості й ментальності привів до оригінального результату: національне з головного
перетворилося на щось другорядне, менш значне. Проте воно – національне – не зникло, а лише змінило, оптимізувало
свою дислокацію. Зрештою, націю українці творили і ментально (як етнокультурний потенціал), і свідомо (як
ідеологічний проєкт). Ба більше, тільки послідовна взаємодія латентного й інтелектуального гарантувала позитивний
результат.
Формування національної ідентичності селянства в перехідний від імперського до совєтського період відбувалося
в умовах порушення традиційних дискурсів і комунікативних практик. Підваженою виявилася сама ситуативність
дискурсів – передусім їхня послідовність та інституціональність. Способи цільової й раціональної взаємодії, спрямовані
на передачу інформації та генерування смислів, трансформації соціальної реальності, покликані були породжувати в
селян відчуття взаємодії. Це гуртувало й ідентифікувало. Водночас не переконливо, бо ідентичність, як усвідомлена
приналежність до нації, була позбавлена багатьох атрибутів – досвіду державності, символіки, спільних цінностей.
Деякі з них свідомо спотворили більшовики.
Методологія. Дослідження виконане на засадах міждисциплінарного підходу, який охоплює і синтезує теоретичні
положення (епістемологічні парадигми) та результати тематичних розвідок.
Висновки автора. У 1920-х рр. більшовики замінили національне з сакрального на профанне. За таких обставин
формування національної ідентичності по суті стало для селян пасткою. Однак встановлення антиукраїнського
тоталітарного режиму не перекреслило їм національних перспектив, бо вони залежали не так від панівної ідеології
(свідомості), як, кажучи лаконічно, глобального культурного трансферу людей, ідей, технологій, суспільних і
політичних рухів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
«Nezruchnyi klas» u modernizatsiinykh proiektakh. Ukraina moderna (Bezmezhne
selo). [«Inconvenient Class» in Modernization Projects. (2010). Modern Ukraine (Boundless
village)], 6(17), 9–44. [in Ukrainian].
Babak, M., Naiden, O. & Prysiazhniuk, Yu. (2014). Silska fotohrafiia Serednoi Naddniprianshchyny kintsia XIX – XX st. [Rural Photography of the Middle Naddniprianschyna at the
end of the nineteenth – twentieth сenturies]. Kyiv : Intertehnology-Cherkasy. [in Ukrainian].
Domanska, E. (2014). w: Le Roy Ladurie Е. Montaillou. Wioska heretyków. 1294–1324 /
przełożyła E. Żółkiewska, wyd. II Posnań : Vesper. 5–23. [in Polish].
Kornovenko, S. (2017). Subiektnyi skladnyk ahrarnoho pytannia yak odna z peredumov
Ukrainskoi revoliutsii 1917–1921. [Subjective component of the agrarian question as one of
the preconditions for the Ukrainian revolution of 1917–1921]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal.
[Ukrainian historical journal], 4, 83–94. [in Ukrainian].
Kovalova, N. (2016). Seliany, pomishchyky i derzhava : konflikty interesiv. «Ahrarna
revoliutsiia» v Ukraini 1902–1922 rr. [Peasants, landlords, and the state : conflicts of interests.
«Agrarian Revolution» in Ukraine 1902–1922]. Dnipropetrovsk : LIRA. [in Ukrainian].
Lévy-Bruhl, L. (2010). La mentalité primitive [archive], Paris. Сoll. «Bibliothèque de
philosophie contemporaine». Rééd. Flammarion, coll. «Champs classiques». [in French].
Masnenko, V. (2001). Istorychna dumka ta natsiotvorennia v Ukraini (kinets XIX – persha
tretuna XX st.). [Historical thought and nation-building in Ukraine (end of the 19th – first third of
the 20th century)]. Kyiv ; Cherkasy : Vidlunnya-Plus. [in Ukrainian].
Oryshchenko, R. (2019). Relihiinyi svit ukrainskych selian druhoi polovyny XIX – pershoi
tretyny XX st. [The religious world of Ukrainian peasants the second half of the nineteenth – first
third of the twentieth century]. Cherkasy : Vertykal. [in Ukrainian].
Prysiazhniuk, Yu. (2007). Ukrainske selianstvo Naddniprians’kоi Ukrainy : sotsiomental’na
istoriia druhoi polovyny XIX – pochatku XX st. [Ukrainian peasantry of Dnieper Ukraine :
sociomental history of the second half of the nineteenth – early twentieth century]. Cherkasy :
Vertykal. [in Ukrainian].
Schopenhauer, А. Preisschrift über die Freiheit des Willens. URL : https://www.ernster.
com/annot/04446.p [in German].
Shanin, T. (1972). The Awkward Class : Political Sociology of Peasantry in a Developing
Society : Russia, 1910–1925. Oxford : Clarendon Press. [in English].
Wilson, A. (2004). Ukraintsi : nespodivana natsiia. [The Ukrainians : Unexpected Nation].
Кyiv : К.І.S. [in Ukrainian].
Zhadan, I. V. Komunikatyvni praktyky yak chynnyk hromadianskoi i natsionalnoi samoidentyfikatsii : teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia. [Communicative practices as a factor
of civil and national self-identification : theoretical and methodological foundations of research].
Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/708548/1/Zhadan.pdf. [in Ukrainian].