Наукові підходи до агрокультури у великих господарствах на зламі ХІХ–ХХ ст.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Надія Темірова

Анотація

Метою статейного дослідження є визначення цілей, масштабів, результативності запровадження
наукових підходів до сільського господарства у маєтках великих землевласників.
Наукова новизна результатів дослідження. У науковій літературі вже здобуло висвітлення застосування та
поширення дослідних аграрних практик,ініційованих міністерством землеробства,земствами,сільськогосподарськими
товариствами, приватними особами, проте увага не акцентувалась на великих аграріях. Наукова новизна статейного
дослідження полягає у вивченні організації дослідної агрокультури у маєтках великих землевласників наприкінці
ХІХ – початку ХХ ст.
Методологічне підґрунтя вивчення проблеми становлять принципи наукової об’єктивності, історизму,
системності у синергії із загальнонауковими (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальними історичними (історикотипологічним, історико-генетичним, історико-біографічним) методами.
Висновки. Дослідницькі сільськогосподарські установи мали нам меті піднесення загального рівня аграрного виробництва. В українських губерніях вони виникали від останньої чверті ХІХ ст. і на початку ХХ ст. таких
працювало понад 100. Дослідні установи вивчали природні умови, що впливали на підвищення загального рівня
сільського господарства. Практикувалося кілька їх типів: дослідні станції, дослідні поля, дослідні господарства,
демонстративні поля й господарства.
На експериментальних ділянках випробовувалася пшениця на посухостійкість і врожайність, проводилися
селекційні роботи із зерновими та технічними культурами, передусім з буряками. Метою аграрних дослідів було
вироблення найприйнятніших прийомів польової культури та задоволення потреб конкретних господарств у
продуктивному посівному матеріалі, до чого долучилися великі землевласники. Вплив наукових підходів до агрокультури
не обмежувався великими господарствами, в яких вони практикувалися, а й поширювалися на довколишні селянські
господарства, що сприяло загальному зростанню інтенсивності сільськогосподарського виробництва. Діяльність
власників великих маєтків – Л. Симиренка, Ф. Фальц-Фейна, О. Бобринського та інших – зумовлювалася не лише
економічною доцільністю, а й прагненням нового, що відповідало потребам часу та підвищенню інтенсивності
господарювання

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Темірова, Н. (2023). Наукові підходи до агрокультури у великих господарствах на зламі ХІХ–ХХ ст. Український селянин, (29). https://doi.org/10.31651/2413-8142-2023-29-Temirova
Номер
Розділ
Історія аграризму
Біографія автора

Надія Темірова, Донецький національний університет імені Василя Стуса

доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1918-2054
e-mail: temirova600@gmail.com

Посилання

Blok, M. (1957). Kharakternye cherty frantsuzskoi agrarnoi istorii. [Characteristic features of

French agrarian history]. Moskva: Izd-vo inostr lit-ry. [in Russian].

Boreiko, V. (1996). Pamiat o Falts-Feine i ego dele. [The memory of Falz-Fein and his

work]. Ocherki o pionerakh okhrany prirody [Essays on Conservation Pioneers]. Tom pervyi. Kіev:

Kyevskyi еkoloho-kulturnуу tsentr. URL: http://ecoethics.com.ua/old/b34/ [in Russian].

Chykalenko, Ye. (1925). Spohady (1861–1907). [Memories (1861–1907)]. Chastyna I. Lviv:

VS «Dilo». [in Ukrainian].

Do 100-richchia Instytutu pomolohii im. L. P. Symyrenka NAAN Ukrainy ta 50-richchia z

chasu stvorennia Memorialnoho muzeiu rodyny Symyrenkiv u s. Mliiv. [To the 100th anniversary

of the Institute of Pomology named after L.P. Simyrenko of the National Academy of Sciences

of Ukraine and the 50th anniversary of the creation of the Memorial Museum of the Simyrenko

family in the village of Mliiv]. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti. URL: https://ck.archives.gov.

ua/?type=vystavka&id=28. Dostupno: 2020-12-01 11:33:36. [in Ukrainian].

Falts-Fein, V. (1997). Askaniia-Nova. [Askania-Nova]. Kіev: «Ahrarna nauka». [in Russian].

Komlykova, H. (2018). Doslidni polia ta yikh rol v stanovlenni silskohospodarskoho

doslidnytstva na Sumshchyni. [Experimental fields and their role in the formation of agricultural

research in Sumy Oblast]. Istoryko-filosofski doslidzhennia molodykh uchenykh: materialy VI

Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konf. (m. Sumy, 26 kvitnia 2018 r.) [Historical and philosophical

research of young scientists: materials of the 6th All-Ukrainian scientific and practical conference].

Sumy: Sumskyi derzh. pedahohichnyi un-t im. A. S. Makarenka. [in Ukrainian].

Otchet Kievskomu general-gubernatoru. [Report to the Kyiv Governor General]. TsDIAK

Ukrainy. F. 442. Op.637. Spr. 545. Ark. 39. [in Russian].

Polnaia entsiklopediia russkogo selskogo khoziaistva (1902). [The Complete Encyclopedia

of Russian Agriculture]. T. VI. SPb.: Yzd. A.F.Devryena. [in Russian].

Shandra, I. (2016). Рredstavnytski orhanizatsii burzhuazii ukrainskykh hubernii (1861–1919

rr.). [Representative organizations of the bourgeoisie of Ukrainian provinces (1861–1919)]. Kharkiv:

Maidan. [in Ukrainian].

Temirova, N. (2021). Pomishchytska demokratiia Yevhena Chykalenka. [Yevgeny

Chikalenko’s landlord democracy]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho

universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Istoriia [Scientific notes of Vinnytsia State

Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi. Series: History]. Vyp. 38. Vinnytsia:

TOV «TVORY», 32-38. [in Ukrainian].

Trudy komissii po opisaniiu imenii sostoiashchikh pri Kievskom obshchestve selskogo

khoziaistva i selskokhoziaistvennoi promyshlennosti. [Proceedings of the commission on the

description of estates belonging to the Kiev Society of Agriculture and Agricultural Industry]. Kіev,

[in Russian].

Verhunov, V. (2012). Silskohospodarska doslidna sprava v Ukraini vid zarodzhennia do

akademichnoho isnuvannia: orhanizatsiinyi aspekt. [Agricultural research in Ukraine from birth to

academic existence: organizational aspect]. Kyiv. [in Ukrainian].

Verhunov, V., Kovalenko N. & Saiko O. (1999). Do pytannia rozvytku silskohospodarskoi

doslidnoi spravy v Ukraini v kintsi XIX – na pochatku XX st. [To the question of the development of

agricultural research in Ukraine at the end of the 19th – at the beginning of the 20th century]. Naukovi

zapysky. T. 14. Istoriia. Ukrainika ta yevropeistyka [Scientific notes. T. 14. History. Ukrainian and

European studies], 88–92. [in Ukrainian].

Verhunov, V., Saiko O. & Mykhailiuk O. (2000). Doslidni ustanovy Poltavshchyny pochatku

ХХ st. pry silskohospodarskykh shkola. [Research institutions of the Poltava Region at the beginning

of the 20th century. at the agricultural school]. Etnichna istoriia narodiv Yevropy. [Ethnic history of

the peoples of Europe]. Vyp. 4, 94–97. [in Ukrainian].

Verhunov, V. (2015). Derebchynske doslidnytstvo barona A. A. Maasa dlia potreb

vitchyznianoho silskoho hospodarstva. [Derebchyn research of Baron A. A. Maas for the needs of

domestic agriculture]. Istoriia nauky i tekhniky [History of science and technology]. Vyp. 6, 137–150.

[in Ukrainian].

Zaporozhenko, A., Murashko, K. & Rуtel, S. Ts. (1917). Nekotorye semennye khoziaistva

IUgo-Zapadnogo kraia. [Some seed farms of the Southwestern Territory]. Trudy komissii po

izucheniiu khoziaistv IUgo-Zapadnogo Kraia [Proceedings of the commission for the study of farms

of the Southwestern Territory]. Vуp. U. Kіev, 33–55. [in Russian].