Трансформація традиційного дитчяого вбрнаня українців кінця ХІХ – середини ХХ століття

Анотація

Метою статті є дослідження змін традиційного дитячого вбрання українців з кінця ХІХ до середини ХХ ст., визначення основних факторів, що вплинули на дитячу одягову культуру, ступінь збереження традиційних практик та уявлень, особливості нововведень.

Наукова новизна полягає в тому, що автор охарактеризував визначальні аспекти трансформації традиційного дитячого вбрання, особливості його побутування в зазначений період, фактори що на це вплинули.
Висновки. Дитяче вбрання доповнює наше уявлення про народне вбрання, значною мірою ілюструє ставлення до дитини, розуміння її потреб та розвитку, залучення до праці, ролі у суспільстві. Питання змін дитячого вбрання розкриває деякі особливості трансформаційних процесів у суспільстві. У першій половині ХХ ст. український народ спіткала складна
історична доля: війни та голодомори, ідеологічні утиски та репресії спричинили невідворотні зміни буття народу. Разом із тим, час прогресу, урбанізаційних процесів, зміни системи господарювання та світогляду вплинули на відхід від традиційних уявлень та практик. Ці процеси зачепили й дитячу одягову культуру, що відповідала викликам часу та трансформації культури. До середини ХХ ст. обрядовість та символічні аспекти, пов’язані з дитячим одягом, були збережені українцями,
що вказує на вагому роль традиційного світогляду, дотримання давніх звичаїв. Наслідування деяких давніших практик, таких як припустима мінімізована кількість дитячого вбрання, знаходить пояснення як у слідуванні звичному укладу, так і в неможливості покращити дитячий побут. Тож, у дитячому вбранні відобразилися різні аспекти буття народу, зміни в
системі господарювання, культурі, наслідки історичних потрясінь.