Український степ у спогадах англійського підприємця Джорджа Г’юма
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою розвідки є дослідження мемуарів Джорджа Г’юма як прикладу іноземного погляду на
південноукраїнський регіон другої половини ХІХ ст., визначення їхнього інформаційного потенціалу для вивчення
історії Південної України часів пореформеної модернізації Наукова новизна дослідження полягає у з’ясуванні особливостей віддзеркалення реалій життя степової України
другої половини ХІХ ст. у мемуарах англійського підприємця з огляду на їхню належність як до джерел особового
походження, так і до історико-літературної україніки.
Висновки. Південноукраїнські степи в мемуарах Дж. Г’юма представлено як поєднання природних і людських
факторів, соціальних та економічних взаємин, тісно переплетених між собою. Свідчення Дж. Г’юма загалом
збігаються з інформацією інших джерел, залучених до сучасних досліджень. На першому місці, безумовно, –
підприємницька діяльність, оскільки це і було головною метою автора. Захоплення українськими степами, природні
сюжети також тісно пов’язані з діловими інтересами: автор наголошує на потребі ефективної експлуатації
родючих чорноземів. Важливими елементом спогадів є яскраві нариси про партнерів по бізнесу, власників маєтків,
селян та німецьких колоністів. Живий інтерес до людей поєднується з доброзичливістю, яка притаманна всім
характеристикам. Водночас оповідання просякнуте оціночними судженнями, притаманними представнику
європейського (британського) суспільства, що виявляється в порівняннях із реаліями своєї країни й антитезі:
талановиті люди – відстала, неефективна держава. Автор із великою симпатією пише про місцевих (українських)
селян, наголошуючи на їхніх здібностях, нереалізованих через неосвіченість.
Логічною, з огляду на це, є одна з головних ідей мемуарів – цивілізаційна місія автора, що реалізувалася не тільки
шляхом упровадження «трудозберігаючих машин», а і шляхом долучення «східного народу» до благ цивілізації
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Desiatnikov, I. (2011). Reforma 1861 r. ta formuvannia vyrobnychykh vidnosyn u silskomu
hospodarstvi Ukrainy. [The reform of 1861 and the formation of industrial relations in the agriculture of Ukraine.]. Problemy istorii Ukrainy XIX - pochatku XX st. [Problems of History of Ukraine
in 19th – Early 20th Centuries], 18, 78–84. [in Ukrainian].
Farenii, I. (2011). Selianske hospodariuvannia v systemi tovarno-rynkovykh vidnosyn
poreformenykh desiatylit. [Peasant management in the system of commodity-market relations of
the post-reform decades]. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st. [Problems of History of
Ukraine in 19th – Early 20th Centuries], 18, 163–171. [in Ukrainian].
Hume, G. (1914). Thirty-Five Years in Russia. London: Simpkin, Marshall, Hamilton, Kent
& Co., LTD. [in English].
Mironova, I. (2016). Nimetska kolonizatsiia Pivdennoi Ukrainy XVIII – XIX st.: periodyzatsiia problemy. [German colonization of Southern Ukraine 18 – 19th centuries: periodization of
the problem]. Istorychnyi arkhiv. [Historical archiv], 16, 81–87. [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D. (1998). Ochyma Zakhodu: Retseptsiia Ukrainy v Zakhidnii Yevropi ХІ –
ХVIII st. [Eyes of the West: Reception of Ukraine in Western Europe of the 11th–18th century].
Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
Piatnytskova, I. & Otzemko, О. (2022). Promyslovyi postup Donbasu za memuaramy
inozemtsiv (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). [Industrial Progress of Donbas in Memoirs of
Foreigners (second half of the 19th – the beginning of the 20th century)]. Eminak. [Eminak], 3(39),
–65. [in Ukrainian].
Prysiazhniuk, Yu. (2019). Ukrainske selianstvo Pivdnia Ukrainy yak ob’iekt etnolohichnykh
studii (na materialakh spohadiv Ye. Chykalenka). [Ukrainian peasantry in Southern of Ukraine as
an object of ethnological studies (based on Yevhen Chykalenko’s memories]. Ukrainskyi selianyn.
[Ukrainian peasant],22, 56–61. [in Ukrainian].
Prysiazhniuk, Yu. (2022). Ukrainskyi selianyn periodu kryzy kriposnoho prava (shtrykhy
mentalnoho portretu). [Ukrainian peasant during the crisis of serfdom (strokes of the mental portrait)]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Istorychni nauky». [ Cherkasy University Bulletin: Historical sciences], 1, 61–68.
Rak, J. (2004). Are Memoirs Autobiography? A Consideration of Genre and Public Identity.
Genre, 36, 305–326. [in English].
Reient, O. & Serdiuk O. (2011). Silske hospodarstvo Ukrainy i svitovyi prodovolchyi rynok
(1861–1914 rr.). [Agriculture of Ukraine and the World Food Market (1861–1914)]. Kyiv: In-t
istorii Ukrainy. [in Ukrainian].
Temirova, N. (2002). Materialno-tekhnichne zabezpechennia pomishchytskykh hospodarstv Ukrainy naprykintsi XIX – na pochatku XX st. [Material and technical support of landlord
farms of Ukraine at the end of the 19th – at the beginning of the 20th century]. Naukovi pratsi:
Naukovo-metodychnyi zhurnal. Istorychni nauky. [Scientific and methodical journal. Historical sciences], (Vyp.4, 83–87). Mykolaiv: MDHU im. Petra Mohyly. [in Ukrainian].
Temirova, N. (2003). Pomishchyky Ukrainy v 1861–1917 rr.: sotsialno-ekonomichna evoliutsiia [The landowners of Ukraine in 1861–1917: socio-economic evolution]. Donetsk: DonNU.
[in Ukrainian].
Vasylchuk, I. (2015). Pershi nimetski kolonii na Pivdni Ukrainy (kinets XVIII – XIX st.).
[First German ñolonies on South of Ukraine (the end of the XVIII – XIX)]. Muzeinyi visnyk. [Museum Bulletin], 2, 60–68. [in Ukrainian].