Експорт зерна з України: оцінка потенціалу під час мирних переговорів у Брест-Литовську
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета пропонованого дослідження – з’ясувати, яку кількість зерна, за обрахунками німецьких і
українських урядових експертів, Україна могла відправити на зовнішній ринок у першому півріччі 1918 р.
Наукова новизна результатів дослідження пов’язана з тим, що вперше в історичній науці систематизовано та
проаналізовано фактичний матеріал із теми, аргументовано висновки й узагальнення.
Розгляд теми підводить до таких висновків. До 1914 р. українські губернії у складі Російської імперії виробляли
щорічно близько 19 млн т зерна, з яких за межі імперії експортували 4,8–5 млн т. У роки Першої світової війни (1914–
1917 рр.) зернове виробництво в Україні зменшилось, однак і експорт скоротився. За оцінками німецької сторони,
українські запаси експортного зерна на початку 1918 р. становили від 2 до 8 млн т, а за даними української – від
1 до 3,3 млн т. Враховуючи ці розрахунки, українські, австро-угорські й німецькі делегати на переговорах у БрестЛитовську погодились, що Україна спроможна продати Німеччині та Австро-Угорщині 1 млн т зерна до 31 липня
1918 р. Ці зобов’язання української сторони були зафіксовані в мирному договорі 9 лютого 1918 р. та у протоколі 7
лютого 1918 р., який доповнював мирний договір.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Dornik, V. (Ed.). (2015) Ukraina mizh samovyznachenniam ta okupatsiieiu: 1917–1922 roky
[Ukraine between self-determination and occupation: 1917–1922]. Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].
Chernev, B. (2017). Twilight of Empire. The Brest-Litovsk Conference and the Remaking of
East-Central Europe, 1917–1918. Toronto, Buffalo, London: University of Toronto Press. [in English].
Der Friede von Brest-Litowsk vom 3. März 1918 mit Russland und der sog. Brotfrieden vom
Februar 1918 mit der Ukraine. Die vergessene Frieden: 100 Jahre später in der Blickpunkt gerückt
/ Hgb. von G.H. Gornig und A. Eisfeld. Berlin: Duncker & Humblot. (2020). [in German].
Verstiuk, V. (Ed.). (2018). Ukraina ta Nimechchyna: mizhderzhavni vidnosyny: zbirnyk naukovykh prats [Ukraine and Germany: interstate relations: collection of scientific papers]. Chernihiv:
Siverskyi tsentr pisliadyplomnoi osvity, [in Ukrainian].
Bryunin, V. G. (1965). Vnutripoliticheskaya borba v Germanii letom i osenyu 1917 goda [Internal political struggle in Germany in summer and autumn of 1917]. Leningrad: Izdatelstvo LGU. [in
Russian].
Bobylieva, S. Y. (2003). Istoriia Nimechchyny z davnikh chasiv do 1945 roku [History of
Germany from ancient times to 1945]. Dnipropetrovsk: RVV DNU. [in Ukrainian].
Geschichte der Weltwirtschaft im 20 Jahrhundert. Band 2: Hardach G. Der Erste Weltkrieg
(1973). München: DTV, 2. [in German].
Afflerbach H. Auf Messers Schneide. (2018). Wie das Deutsche Reich den Ersten Weitkrieg
verlor. München: Verlag C.H. Beck. [in German].
Archivalische Forschungen zur Geschichte der deutschen Arbeitsbewegung. (1959). Berlin:
Rütten u. Loening, 4/III, 925–1530. [in German].
Loewenfeld-Russ, H. (1926). Die Regelung der Volksernährung im Kriege. Wien: Hoelder,
Pichler, Tempsky A.G. ; New Haven : Yale University Press. [in German].
Das Werk des Untersuchungsausschusses der Deutschen Verfassunggebenden Nationalversammlung und des Deutschen Reichstages 1919 – 1928: Verhandlungen. Gutachten. Urkunden. IV
Reihe. Die Ursachen des Deutschen Zusammenbruchs im Jahre 1918. (1927). Berlin: Deutsche Verlagsgesellschaft für Politik und Geschichte, 3 [in German].
Sovetsko-germanskie otnosheniya ot peregovorov v Brest-Litovske do podpisaniya Rapallskogo dogovora: sbornik dokumentov [Soviet-German relations from the negotiations in Brest-Litovsk
to the signing of the Treaty of Rapallo: a collection of documents]. (1968). Moskva: Politizdat, 1. [in
Russian].
Treuenfels, B. (1920). Die Reste der russischen Volkswirtschaft. Stuttgart: Verlag von Ferdinand Enke. [in German].
Pavlenko, Yu. & Khramov Yu. (1995). Ukrainska derzhavnist u 1917–1919 rr. (istoryko-henetychnyi analiz) [Ukrainian statehood in 1917–1919. (historical and genetic analysis)]. Kyiv: Manuskrypt. [in Ukrainian].
Blücher, W. (1951). Deutschlands Weg nach Rapallo. Erinnerungen eines Mannes aus dem
zweiten Gliede. Wiesbaden: Limes Verlag. [in German].
Velsen, S. (1956). Deutsche Generalstabsoffiziere im 1. Weltkrieg 1914–1918. Erinnerungen
Die Welt als Geschichte, 3–4, 250–293. [in German].
Gratz, G. & Schüller, R. (1925). Die äußere Wirtschaftspolitik Österreich-Ungarns. Mitteleuropäische Pläne. Wien: Hoelder, Pichler, Tempsky A.G. [in German].
Kaiser Wilhelm II als Oberster Kriegsherr während des Ersten Weltkrieg – Quellen aus der
militärischen Umgebung des Kaisers 1914–1918. (2005). München: Oldenbourg. [in German].
Кrah germanskoi okkupatsii na Ukraini (Pо dokumentam okkupantov). [The collapse of the
German occupation in Ukraine (according to the documents of the occupiers)] (1936). Моskvа: Gosudarstvennoe isdatelstvo. [in Russian].
Kessler, H. (2006). Das Tagebuch: 1880–1937. Stuttgart: Cotta, 6. [in German].
Borowsky, P. (1970). Deutsche Ukrainepolitik 1918 (unter besonderer Berücksichtigung der
Wirtschaftsfragen). Lübeck; Hamburg. [in German].
Landwehr, O. Hunger. (1931). Die Erschöpfungsjahre der Mittelmächte 1917/18. Zürich,
Leipzig, Wien: Amalthea-Verlag. [in German].
Ereignisse in der Ukraine 1914–1922, deren Bedeutung und historische Hintergründe / Hgb.
von Th. Hornykiewicz. Philadelphia. (1967), 2. [in German].