Буряківництво на землях Уманського повіту наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. за нововиявленими джерелами

Анотація

Анотація. Мета – систематизуючи виявлені в губернській пресі кінця ХІХ – поч. ХХ ст. матеріали про
цукробуряківництво в Уманському повіті, показати чинники впливу на його ефективність, що деякою мірою доповнює
загальну характеристику і сільського господарства, і цукрової промисловості.
Наукова новизна статті полягає в тому, що виявлені та систематизовані газетні публікації зазначеної
тематики формують нове уявлення про чинники впливу на стан цієї галузі сільськогосподарського виробництва.
Визначальним чинником був не ринковий попит, як це традиційно вважається, а причини об’єктивного характеру
Висновки. Стан цукробурякового виробництва залежав від погодних умов, від наявності робочої сили, від
агротехнічного оснащення, на що не міг вплинути зростаючий попит ринку готової продукції.
Систематизація чотирнадцяти публікацій із газет«Киевское слово» і«Киевлянин»за1894 – 1915 рр.про буряковий промисел в Уманському повіті дала змогу показати хвилеподібний характер інтересу поміщиків і землевласників
до вирощування цукрових буряків. Ця технічна культура була сировиною для цукрової промисловості, яка в другій
половині ХІХ – на початку ХХ століття постійно розвивалася шляхом виготовлення продукції на експорт. Зростаюча
потреба в цукрових буряках зумовила високі ціни та прибутки від їх вирощування. Проте процес вирощування буряків
був надзвичайно складним. Існували такі проблеми: висока ціна на імпортне насіння, брак робочої сили для обробітку
бурякових насаджень, шкідники посівів буряків, залежність вирощування та збирання врожаю від погодних умов. На
початку ХХ століття робилися спроби вирішити питання, пов’язані із забезпеченням власним посівним матеріалом і
вдосконаленням технічного оснащення переробки сировини.