Подання | Український селянин

ВИМОГИ ДО ПОДАННЯ

Електронний варіант статті повинен бути виконаний у редакторі MS Word.

Файл із відомостями про автора (зразок подано нижче).

АНКЕТА АВТОРА

Прізвище, ім’я та по батькові
Науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи
Відділення пошти для отримання кореспонденції (Поштовий індекс!!!!)/ Відділення нової пошти
E-mail
Телефон
Назва статті
ID автора в системі ORCID

Мова рукопису: українська, англійська, російська, польська, білоруська.

Рукопис не має містити заборонених до друку матеріалів, оскільки журнал є відкритим джерелом інформації.

За зміст статті та інформаційне наповнення несе відповідальність автор (автори) статті.

Автор публікації несе персональну відповідальність за дотримання прав інтелектуальної власності.

Обсяг публікації не більше 0,7 друк. арк. (1 др. арк. – 20 тис. знаків); формат – А-4; шрифт – Times New Roman Cyr; кегль – 14; інтервал – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве – 1,5 см, ліве – 3 см.

Рисунки та таблиці не повинні розривати речення в абзаці, тобто вони мають бути розташовані після того абзацу, в якому на них робиться перше посилання в тексті.

Стаття починається з позначення УДК. Потім на наступному рядку відомості про автора (авторів) вказують англійською та українською мовами: – ініціали та прізвище автора, які друкуються жирними, звичайними літерами у верхньому правому куті. Через інтервал науковий ступінь, вчене звання, посада, назва кафедри, факультету, структурного підрозділу, закладу вищої освіти, наукової установи тощо, де працює автор, e-mail; номеру ORCID (http://orcid.org/), Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus), e-mail.

Через інтервал, по центру, великими жирними літерами подається назва публікації. Через інтервал після назви, подається коротка анотація українською та англійською мовами та ключові слова (7 – 8 слів).

Структура і зміст анотації (не менше 1800 знаків) (шрифт – Times New Roman Cyr; кегль – 14; інтервал – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве – 1,5 см, ліве – 3 см):

Мета - Purpose
Наукова новизна результатів дослідження - Scientific novelty.
Методологія - Methodology.
Висновки автора – Conclusion

Методологію доцільно описувати лише в тому випадку, якщо вона містить новизну і становить інтерес з погляду представленої статті.

Результати роботи необхідно описувати точно та інформативно. Наводяться основні теоретичні й експериментальні результати, фактичні дані, виявлені взаємозв'язки і закономірності. Віддається перевага новим результатам і даним довгострокового значення, важливим відкриттям, висновкам, що спростовують існуючі теорії, а також даним, що, на думку автора, мають практичне значення. Висновки можуть супроводжуватися рекомендаціями, оцінками, пропозиціями, гіпотезами, описаними у статті.

Відомості, що містяться в назві статті, не повинні повторюватися в тексті авторського резюме. Варто уникати зайвих вступних фраз (наприклад, «автор статті розглядає...»). Історичні довідки, якщо вони не складають основний зміст документа, опис раніше опублікованих робіт і загальновідомі положення в авторському резюме не наводяться.

У тексті анотації необхідно вживати синтаксичні конструкції, властивій мові наукових документів, уникати складних граматичних конструкцій.

У тексті анотації варто застосовувати ключові слова з тексту статті.

Текст анотації має бути лаконічним і чітким, вільним від другорядної інформації, зайвих вступних слів, загальних і незначних формулювань.

Скорочення й умовні позначки, крім загальновживаних, застосовують у виняткових випадках.

Ключові слова не повинні повторювати назву статті. Анотація повинна містити стисле формулювання змісту статті, не повторювати назву статті. Через інтервал, з абзацу починається основний текст статті. Абзацний відступ –1,25 см.

Усі таблиці в статті подаються окремим файлом у форматі Microsoft Excel.

Структура статті має обов’язково містити такі рубрики: постановка проблеми, мета, виклад основного матеріалу, висновки.

Оформлення посилань робиться у вигляді підсторінкових автоматичних посилань згідно ДСТУ 2015: автор, назва, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка посилання чи загальна кількість сторінок.

У кінці тексту робиться список літератури за латинським алфавітом під назвою References з використанням стилю APA.

Література подається у транслітерації (для публікацій українською, російською або іншою кириличною мовою). Необхідно застосовувати лише рекомендовані транслітератори:

· для україномовних текстів (обираєте вкладку "паспортна") - http://www.slovnyk.ua/translit.php
· для російськомовних текстів - http://translit-online.ru/pasport.html

Для транслітерації прізвищ та імен обов'язково використовувати сервіси за посиланнями:

https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html (укр.)

http://translit-online.ru/pasport.html (рос.)

Наприкінці статті може міститися подяка (тим, хто надавав допомогу під час дослідження, напр., установам, організаціям, фондам, окремим працівникам та ін.) та інформація про фінансування дослідження.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСУ ДЛЯ ПРЕДСТАВЛЕННЯ У РЕДАКЦІЮ

UDC 94(477):341.485(=161.2)"1932/1933"(045)

Serhii Kornovenko

PhD hab. (History), Professor, Department of Intellectual Property and Civil Law Disciplines, Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Cherkasy, Ukraine

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6268-2321

e-mail: s-kornovenko@ukr.net

HOLODOMOR OF 1932-1933:

THE FINAL OF THE PEASANT REVOLUTION

Abstract. The aim is to consider the Holodomor of 1932-1933, taking into account the events of the peasant revolution of 1902-1933 in Ukraine.

The scientific novelty of the publication lies in the explanation of the Holodomor of 1932-1933 as a tool for the physical and spiritual destruction of another for the Soviet authorities - the Ukrainian peasant-ideoman, an active subject of the peasant revolution of 1902-1933 in Ukraine.

Conclusions. In the late 1920s and early 1930s, Soviet totalitarianism, implementing agrarian policy in the Ukrainian countryside, forming a new type of Soviet peasant, represented a peasant counter-revolution. Its goal was clear and understandable - not only the physical, but also the spiritual and cultural destruction of the Ukrainian peasant-ideoman, formed at the beginning of the 20th century.

From the end of the 1920s to the beginning of the 1930s, the totalitarianism of the Soviet Union, applying taxes, grain procurement, artificially provoking the Holodomor of 1932-1933, forming a new type of Soviet peasant, represented a peasant counter-revolution. His goals were clear and understandable - not just physical destruction, but spiritual and cultural destruction of the Ukrainian peasant ideologems that were formed at the beginning of the 20th century. The Holodomor of 1932–1933 destroyed the Ukrainian idealistic peasantry, the traditional Ukrainian peasant culture. It caused serious damage to the identity of Ukrainians.

Key words: peasant, Holodomor, totalitarianism, peasant-ideomaniac.

Сергій Корновенко

доктор історичних наук, професор, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6268-2321

e-mail: s-kornovenko@ukr.net

ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 РР.:

ФІНАЛ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Анотація. Мета – розглянути Голодомор 1932 – 1933 рр. із урахуванням подій селянської революції 1902 – 1933 рр. в Україні.

Наукова новизна публікації полягає в поясненні Голодомору 1932 – 1933 рр. як інструменту реалізації фізичного і духовного нищення іншого для радянської влади – українського селянина-ідеомана, активного суб’єкта Селянської революції 1902 – 1933 рр. в Україні.

Висновки. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. радянський тоталітаризм, реалізовуючи аграрну політику в українському селі, формуючи новий тип радянського селянина, представляв собою селянську контрреволюцію. Її мета була чітка і зрозуміла – не лише фізичне, а і духовно-культурне знищення українського селянина-ідеомана, сформованого на початку ХХ ст.

З кінця 1920-х до початку 1930-х років тоталітаризм Радянського Союзу, застосовуючи податки, хлібозаготівлі, штучно спровокувавши Голодомор 1932 – 1933 рр., формуючи новий тип радянського селянина, представляв собою селянську контрреволюцію. Його цілі були чіткі й зрозумілі – не просто фізичне знищення, а духовне й культурне знищення українських селянських ідеологем, що сформувалися на початку ХХ ст. Голодомор 1932–1933 рр. знищив українське ідеалістичне селянство, традиційну українську селянську культуру. Він завдав серйозної шкоди ідентичності українців.

Ключові слова: селянин, Голодомор, тоталітаризм, селянин-ідеоман.

Problem statement. [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT]

Resaerch analysis. [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT]

The authors of the article aim to consider the Holodomor of 1932-1933, taking into account the events of the peasant revolution of 1902-1933 in Ukraine.

The statement of the basic material. [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT]

The conclusions. [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT] [TEXT]

References:

1. Bezanson, (1993). Viina bilshovykiv proty selian. [The war of the Bolsheviks against the peasants]. Vsesvit. [Universe], 9–10. [in Ukrainian].