Публікаційна етика

У своїй діяльності редколегія послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP (Committee on Publication Ethics).

Видавець і редактори проти публікації результатів досліджень, що проводились з порушеннями.

У випадку, коли видавець і/або редактори журналу дізналися про які-небудь факти або заяви про невідповідну науково-дослідницьку поведінку, видавець або редактор розглядають цей факт або заяву. 

Видавець і редактори завжди готові опублікувати виправлення, пояснення, спростування та вибачення, у випадках, коли це необхідно.

Відповідальність редакторів. Відповідальні редактори дотримуються процедур, що забезпечують якість опублікованих матеріалів; захищають свободу авторської думки; реалізовоють принципи академічної доброчесності; не допускають того, щоб комерційні інтереси компрометували інтелектуальні та етичні стандарти; завжди готові вносити виправлення, пояснення і приносити вибачення, якщо це необхідно.

Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.

Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису та скорочення, зі збереженням авторського стилю. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.

Відносини з авторами. Рішення відповідальних редакторів про прийняття або відмову в публікації статті  ґрунтуються на статті, її оригінальності, чіткості та послідовності, надійності презентованої в ній інформації та відповідності тематиці наукового видання. Відповідальні редактори не змінюють рішення про публікацію статті крім випадків, коли у зв’язку з опублікуванням можуть виникати серйозні непорозуміння. Процедура рецензування статей іншими науковцями чітко визначена, а відповідальні редактори готові обґрунтувати будь-яке відхилення від описаної процедури. Наукове видання має чітко визначений механізм подачі авторами апеляції на рішення відповідальних редакторів. Відповідальні редактори оприлюднють повні вимоги до статей, повідомляють про дату подачі статті до редакції і прийняття рішення щодо публікації.

Підстави для відмови в розгляді статті

  • відсутній повний пакет супровідних документів;
  • оформлення статті не відповідає вимогам видання;
  • тематика статті не відповідає профілю видання;
  • назва статті не відповідає змісту;
  • стаття підпадає під ознаки академічної недоброчесності (неактуальна тема; відсутність посилань; відсутність методології дослідження; відсутність логіки викладу, аргументація; стаття є компіляція тощо);
  • написана на низькому науковому рівні;
  • матеріали статті повністю або частково публікувалися раніше в інших виданнях або подані до розгляду редакціям інших журналів;
  • матеріали статті мають рекламний характер.
Навмисне або повторне подання рукопису з метою дублювання статті в різних виданнях є порушенням академічної доброчесності та видавничої етики. У такому випадку редакція збірника вимагає пояснень від автора(ів). На засіданні редколегії приймається рішення щодо подальших публікацій таких авторів у збірнику.
Якщо подібні порушення з боку автора трапляються неодноразово, то такого автора редколегія збірника заносить в так званий «чорний список» щонайменше на два роки.

У випадку виявлення помилок, усі автори зобов’язуються надати інформацію для їх спростування чи виправлення.

Автори повинні надавати інформацію про фінансову підтримку дослідження.

Заборонено публікувати одні і ті ж дослідження в кількох журналах. 

Надсилаючи статтю до збірника, автор дає свою згоду на розміщення опублікованих статей і занесення даних про авторів (ПІБ, місце роботи, електронна адреса) до наукометричних баз, в які входить видання.

Узаємини з рецензентами. Відповідальні редактори оприлюднюють повні вимоги до рецензентів, зокрема, вимогу зберігати рецензований матеріал у таємниці. Вони вправі вимагати від рецензента розкрити будь-яку інформацію про можливий конфлікт інтересів перше, ніж давати згоду на рецензування. Відповідальні редактори дотримуються процедури захисту анонімності рецензентів.
Крім того, відповідальні редактори мають право: 1) заохочувати рецензентів писати коментарі щодо етичних питань або про вірогідність недоброчесної поведінки у зв’язку з проведенням процедури рецензування; 2) просити рецензентів коментувати ступінь наукової новизни, оригінальності аналізованої статті й звертати увагу на можливість дублюючих публікацій чи плагіату (компіляції); 3) по можливості надавати рецензентам інструменти для покращення доступу до публікації, що мають безпосереднє відношення до рецензованої статті (наприклад, гіперпосилання на цитовані статті та бібліографічний пошук); 4) повідомляти авторів про всі коментарі про їхні статті, що зроблені рецензентами, якщо вони не містять образливих зауважень чи наклепів; 5) відзначати внесок рецензентів у діяльність наукового видання; 6) аналізувати якість роботи рецензентів і вживати заходи для того, щоб це здійснювалося на високому рівні; 7) розвивати і підтримувати базу даних рецензентів, оновлювати її на основі аналізу результатів роботи рецензентів; 8) відмовлятися від співпраці з тими рецензентами, які постійно пишуть некоректні, несвоєчасні або бідні за змістом рецензії.

Відносини з членами редакційної колегії. Обов’язками  відповідальних редакторів передбачено: 1) формувати процедури, що забезпечують фаховий розгляд статей; 2) виконувати функції представників наукового видання; підтримку і просування наукового видання; пошук кращих авторів і кращих статей; аналіз статей, що подані до друку; виконання доручень з написання редакційних статей, оглядів і коментарів до наукових праць.

Відповідальні редактори повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть  вплинути на їх об’єктивність у редагуванні й рецензуванні матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів).   Такими можуть бути інтереси інтелектуальні, фінансові, персональні, політичні, релігійні інтереси тощо.